Штукатурка пінопласту своїми руками

Розберемо кожний з етапів детально зупинимося на особливостях кожного робочого процесу та наведемо рекомендації фахівців щодо вибору будівельних матеріалів. Підготовка інструментів і матеріалів

Для штукатурки стін по пінопласту знадобляться наступні інструменти:

терка для штукатурки;
ємність (відро або таз) для розведення робочого розчину;
дриль з міксером;
малярська будівельна сітка;
наждачний абразивний папір для затирання;
кельма;
шпатель;
рівень.

З матеріалів треба підготувати:

штукатурну суміш;
склад грунтовки;
декоративну штукатурку.

Для обробки пінополістиролу розроблені спеціальні штукатурні суміші. Від вибору штукатурки багато в чому буде залежати якість робіт і термін експлуатації теплоізоляції. Штукатурки по пінопласту фасадні ділять на дві основні групи:

Мінеральні штукатурки відрізняються доступністю. В основі матеріалу – цемент і пісок. Таке покриття недовговічне, через 2-3 роки після ремонтних робіт штукатурний шар починає розтріскуватися.
Акрилова штукатурка володіє рядом переваг:
високі адгезивні та захисні властивості;
декоративність покриття;
широкий асортимент кольорових рішень;
можливість фактурної обробки («баранчик», «короїд», «дощ»).

Акрилова штукатурка обійдеться дорожче мінеральної, але такі витрати виправдані тривалим строком її експлуатації. Єдиний недолік – акрил вицвітає під впливом УФ-променів.

Вирівнювання

Перед нанесенням штукатурки на пінопласт необхідно подбати про рівності стін. Стики між суміжними панелями пінопласту повинні перебувати на одному рівні. Це легко визначити – досить провести по стіні правилом або широким шпателем.

Важливо! Вирівнювання чорнової» поверхні не треба залишати на потім. Виправити дефект шаром штукатурки буде практично неможливо

Особливу увагу треба приділити швах між блоками пінопласту – усі ділянки повинні бути загерметизовані, надлишки монтажної піни – зрізано. Після вирівнювання основу потрібно очистити від бруду.

Рада. Пінополістирол – досить гладкий матеріал, до якого погано прилипає клей. Бажано підвищити адгезію матеріалів. Для цього достатньо «пройтися» голчастим валиком по поверхні утеплювача. В утворені дрібні пори дуже добре буде проникати робоча суміш

Приготування розчину

Можна придбати готові суміші для штукатурки пінопласту. Добре зарекомендували себе товари компаній Ecomix та Ceresit. На одній ділянці будівельних робіт рекомендовано застосовувати суміші однієї фірми. Оптимальний варіант – вибрати універсальний розчин (клей-шпаклівка для пінопласту), який підійде для кріплення утеплювача до стіни і для облаштування захисного шару.

Деякі компанії випускають двутипные суміші: окремо для кріплення теплоізоляційних плит і окремо для їх захисту.

Для штукатурення 1 м2 армуючої сітки знадобитися близько 4-х кг суміші, а для вирівнювання 1 м2 стіни – 6 кг

Заміс робочого розчину треба виконувати відповідно до інструкції, зазначеної на упаковці. Фахівці радять для приклеювання штукатурної сітки використовувати розчин трохи рідший, ніж рекомендує виробник – так суміш краще проникне в усі пори утеплювача.

Монтаж штукатурної сітки

Для міцної фіксації шару штукатурки на пінопласті необхідно встановити сітку. Якщо нанести штукатурку відразу на пінопласт, то вона дуже швидко потріскається або взагалі відпаде. Зміцнення підстави скловолокнистою сіткою дозволить уникнути таких наслідків.

Яку сітку вибрати? При роботі із зовнішнім утеплювачем краще віддати перевагу більш щільним сіток на такий армуючий шар штукатурка лягати краще. Однак щільною сіткою складніше обробляти кути. Оптимальна сітка для штукатурки пінопласту має щільність 130-160 г/м2. Бажано, щоб обраний матеріал мав стійкістю до лугів, так як він буде контактувати з цементом.

В першу чергу приступають до обробки кутів, віконних і дверних укосів. Послідовність монтажу сітки на кути:

Армуюча сітка для кутів – смуга шириною 30 см. Довжина сітки визначається виходячи з довжини укосів. Для укладання на кути будинку сітка нарізається смугами довжиною близько 1 метра.
В середині сітки зробити перегин.
Широким шпателем нанести розчин на стіну. Довжина смуги дорівнює відрізу сітки, а ширина на 10 см більше розміру шматка (потрібно залишати з обох боків 5 см для накладання).
Додати сітку до куті і розгладити шпателем. Напрямок руху шпателя – зверху вниз і від центру до краю. Сітка повинна повністю занурюватися в розчин.

Монтаж сітки на стіни виконується в наступній послідовності:

«Штукатурну» сітку нарізати на шматки. Довжина кожного відрізу – не більше 1 метра.
Кріплення виконується послідовно невеликими частинами, так як суміш досить швидко сохне. Розміри кожної ділянки – близько 90 см на 1 метр. Решта 10 см знадобляться для проклеювання стиків.
На одну ділянку нанести суміш шпателем.
Сітку прикласти до стіни і притиснути розрівняти шпателем. Масажними рухами зафіксувати сітку. Якщо сітка не повністю занурена в суміш, то розчин можна нанести на шпатель і повторно розрівняти.
Таку роботу треба виконати за кожним ділянкою стіни, зміщуючись убік. Монтаж сітки виконується внапуск.

Затирка з фасадної сітки

Вклеяную в штукатурний розчин армуючу сітку необхідно затерти за допомогою наждачного полотна або пластикової терки. До цього процесу приступають після повного висихання універсальної суміші. У спекотну погоду штукатурка сохне протягом 2-3 годин, а в похмуру – не менше доби.

Затірку треба виконувати круговими рухами в напрямку проти годинникової стрілки. При попаданні незасохшей штукатурки на наждачний папір, полотно треба замінити.

Грунтовка і вирівнювання

Наступний етап зовнішньої штукатурки по пінопласту – нанесення вирівнюючого шару і ґрунтовка поверхні.

Шпателем меншого розміру накласти розчин на великий шпатель (35 см і більше).
Суміш нанести на стіну плавними, впевненими рухами. Якщо затірка була виконана якісно, то для вирівнювання поверхні достатньо 2-х міліметрового шару штукатурки.
Лінія стикування вирівнюючого шару не повинна збігатися з місцем, де проходять стики сітки. При такому виконанні шви виходять менш помітними.
Після висихання штукатурки провести затірку. Роботу краще виконувати не пізніше 4-го дня після нанесення вирівнюючого шару, інакше розчин пересохне і доведеться прикладати особливі зусилля.
Не варто нехтувати одним з етапів оштукатурювання пінопласту, як грунтовка. Грунтуючий складу вбирає в себе надлишки матеріалів після затірки і збільшує адгезію фінішної обробки і вирівнювального шару. Для обробки можна застосовувати протигрибкову грунтовку, яка запобігає появі цвілі і мокрение стін. Грунт нанести на поверхню валиком. Це може бути інструмент з коротким ворсом або звичайний поролоновий валик.
Дати грунтовці висохнути і приступити до фінішної – декоративній обробці.

Фінішна обробка стін

Заключний етап – декоративна обробка. Для зовнішніх робіт розроблені спеціальні фасадні штукатурки, стійкі до температурних коливань і змін клімату. Властивості фасадної штукатурки багато в чому залежать від типу сполучного речовини і наявності додаткових компонентів. Для роботи використовують мінеральну, акрилову і силікатну штукатурку.

Послідовність нанесення декоративної штукатурки:

Підготувати робочий розчин (мінеральна суміш). Готову штукатурку (акриловий складу) ретельно перемішати.
Нанесення штукатурки. На цьому етапі треба спланувати структуру майбутньої обробки – від цього буде залежати набір інструментів і технологія. Товщина одного шару не повинна перевищувати 40 мм, а наступний слід наносити після висихання попереднього.
Затирка. До цієї стадії приступають, коли шар штукатурки наполовину висох, піддається коригуванню, і одночасно, вже зафіксований на поверхні. Особлива структура фасаду формується з допомогою валика спеціальної конфігурації.

Важливо! Нанесення фасадної штукатурки повинно виконуватися при сприятливих погодних умовах:

оптимальна температура 5-25°С;
вологість повітря – не більше 65-70%;
відсутність сильного вітру.